Дифенгідраміну гідрохлорид (Diphenhydramini hydrochloridum), 2-дифенілметокси-N,N-диметилетанаміну гідрохлорид.
C17H21NO⋅HCl Мол. м. 291,8
АФІ синтетичного походження. Білого або майже білого кольору кристалічний порошок, дуже легкорозчинний у воді, легкорозчинний у 96% спирті та хлороформі, практично нерозчинний в ефірі. Tпл — 168–172 °С. УФ-спектр: λmax=253 нм; 258 нм; 264 нм в етанолі. Зберігають у добре закупореній тарі, яка запобігає дії світла.
Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; за Tпл; УФ-спектр спиртового розчину речовини має λmax при 253 нм; 258 нм; 264 нм; за реакцією з кислотою сірчаною концентрованою — з’являється яскраво-жовте забарвлення, що переходить у червоне при додаванні кислоти азотної концентрованої. Одержаний розчин розбавляють водою, охолоджують і додають хлороформ; хлороформний шар забарвлюється в інтенсивний фіолетовий колір. Субстанція дає характерні реакції на хлориди. Кількісно визначають методом алкаліметрії в суміші спирту і 0,01 М розчину кислоти хлористоводневої потенціометрично.
Фармакологічна група. D04АА32 — протиалергічні препарати (блокатори Н1-гістамінових рецепторів).
Фармакологічні ефекти. Антигістамінний, протиалергічний, седативний, снодійний, протиблювотний, спазмолітичний, місцевоанестезувальний.
Застосування. Алергічні реакції (кропив’янка, сінна пропасниця, ангіоневротичний набряк, капіляротоксикоз, алергічний кон’юнктивіт, вазомоторний риніт, сироваткова хвороба, свербіжні дерматози), променева хвороба, ГРВІ, порушення сну, премедикація, паркінсонізм, травми шкіри та м’яких тканин (опіки та ін.); хорея, профілактика морської хвороби, блювання вагітних, синдром Меньєра, виразкова хвороба шлунка та гіперацидний гастрит (див. Алергія, Протиблювотні препарати, Спазмолітичні препарати).
От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed., A, 2001.